«Чітко розуміємо, що обговорюється між Росією та керівництвом Білорусі. Пішла зараз більша активність росіян – я маю на увазі, у розмові з Олександром Лукашенком. Хочуть значно більше втягнути Білорусь у війну та саме з території Білорусі розпочати додаткові агресивні операції – або проти нашого Чернігівсько-Київського напрямку, або проти однієї з країн у НАТО, які поруч із Білоруссю. Звісно, ми будемо і надалі захищати Україну, захищати наших людей, українців. Я доручив нашим Силам оборони та безпеки України підготувати план реагування, і на Ставці ми розглянемо та затвердимо. Чернігівсько-Київський напрямок ми будемо посилювати. Партнери теж знають, що відбувається і до чого схиляють Білорусь.
Є в нас і російські документи, у яких пропонуються цілі для ударів по Києву та інших наших містах – по політичних та військових обʼєктах, де може бути керівництво армії, уряд, і тут, по Банковій. Давно вони виношують цей план. Зараз, після Ірану, знов активізувались – шукають, де ми знаходимось, де ми буваємо. Так само про інших людей з українського керівництва, з розвідки, наших спеціальних служб. Дехто там, у Москві, так і не зрозумів, що українці ніколи не здадуть свою незалежність, і в будь-якому випадку – на Банковій чи без Банкової – свою землю, свій суверенітет, свою державу ми не здамо».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1542-го дня війни.
